П’ять мов любові у спілкуванні з вашою дитиною

---

Усі батьки по-різному виявляють свою любов до дітей. А чи відчувають діти ту любов? Інколи батькам здається, що діти невдячні і навіть байдужі до їхньої любові. А чи так насправді?

Якщо батьки по-різному люблять, то й діти відчувають батьківську любов по-різному. Одні – у спільному дозвіллі з батьками. Інші – в щирій похвалі й емоційній підтримці. Хтось вимірює її подарунками, а комусь реальна допомога чи ніжність кращі за всі подарунки світу. Будь-який із цих проявів і є певною мовою любові. Однак так само, як відчувають, діти по-різному і виявляють свою любов. Зрозуміти мову любові – не складна наука. Батькам достатньо розпізнати потреби дитини і дати їй любов передусім у тій формі, що найближча до неї. Саме так зароджується глибинний зв’язок між дітьми та батьками.

Розуміння потреб і бажань дітей – це шлях до міцних стосунків із ними, а п’ять мов любові – це інструмент для виявлення того, що найкраще демонструє любов дитині.

Спочатку визначте пріоритетну для вашої дитини мову любові та передовсім застосовуйте її, а вже потім використовуйте всі п’ять.

 До п’яти мов любові належать:

1.Слова підтримки, похвала.

2.Безпечні дотики (тактильний контакт).

3.Продуктивно проведений разом час.

4.Допомога.

5.Подарунки.

 Як «працюють» п’ять мов любові?

Якщо батьки й діти володіють спільною мовою любові, то кожен природно виявляє свої почуття у відповідь на любов іншого. Якщо різна мова притаманна обом сторонам, і жодна з них навіть не здогадується про це, стосунки будуть схожі на спілкування з іноземцем, мова якого невідома.

Тож для налагодження гармонійних стосунків між вами і вашою дитиною найважливішим є розуміння її мови любові.

 1.«Поговори зі мною», або слова підтримки, похвала

Слова – потужний інструмент спілкування, особливо у проявах любові. Словесні пестощі, похвала, заохочення та підтримка ніби запевняють: «Я дбаю про тебе» – лише чотири коротких слова, і дитина відчує власну цінність і безпеку.

Батьківська підтримка вкрай важлива. Помічайте навіть маленькі досягнення дитини та її гарні вчинки. Говоріть про це. Нехай дитина чує, як її хвалять. Похвала означає визнання. Будьте обережні у критичних висловлюваннях. Вони особливо негативно впливатимуть на дитину, основна мова любові якої – слова підтримки.

Як проявляти мову любові:

► говоріть: «Ти гарно виглядаєш!», «В тебе чудово це вийшло», «Я пишаюся тобою», «Навчи мене так робити», «З кожним днем у тебе виходить все краще» і т. ін.;

► нагадуйте щодня і без обмежень: «Я тебе люблю», «Я люблю дивитися, як ти…(граєшся, малюєш, співаєш, допомагаєш мені/братику тощо)»;

► підтримуйте не лише досягнення, а й зусилля дитини;

► називайте дитину лагідним «домашнім» ім’ям, що використовуєте лише в родині;

► визнавайте добрі наміри, зусилля та рішучість дитини навіть у ситуації, коли вона помиляється;

► пишіть записки підтримки й любові і залишайте там, де дитина неодмінно їх побаче.

2.«Обійми мене» або безпечні дотики

Доторки до тих, кого ми любимо, мають потужну емоційну силу. Батьки носять немовлят на руках, колихають їх, цілують, гладять. Вік дитини – не завада пестощам, якщо тактильний контакт для неї – основна мова любові. Для такої дитини відсутність обійм і поцілунків – що колодязь без води. А тілесні покарання, навіть у виді ляпаса чи шльопка, стануть для неї руйнівними. Нехай доброю звичкою у вашій родині будуть ранкові обійми, а найкраще добраніч «кажуть» ніжні дотики.

Як проявляти мову любові:

► сідайте частіше біля дитини;

► обіймайте, цілуйте, погладжуйте по спині, тримайте за руку тощо;

► ініціюйте спільні обійми для всієї родини, а для більшого задоволення ще й обіймайте домашніх улюбленців;

► грайте в ігри, подібні до Twister.

3.«Побудь зі мною» або продуктивно проведений разом час

Проводячи час із дитиною, ви присвячуєте їй частину свого життя. Це найбільша цінність для дітей, пріоритетною мовою любові яких є продуктивний (якісний) час з батьками у спільних діях і спілкуванні.

Дитина ніби чує: «Ти важлива для мене, мені подобається бути з тобою, щось робити разом». І це найкращий спосіб задовольнити потреби дитини відповідно до її фізичного та/або емоційного розвитку. Отже, коли дитина просить разом пограти, відпочити на природі тощо, вона ніби підказує: мова моєї любові – цікавий і корисний час, проведений з батьками.

На жаль, цією «мовою» набагато складніше спілкуватися, аніж, приміром, «мовою» заохочень та дотиків, бо вона потребує більш тривалих емоційних затрат. Дотик триває секунду. На похвалу знадобиться менше хвилини. Та чи варто обмежувати час, корисний для власних дітей?

Як проявляти цю мову любові:

► завжди уважно слухайте дитину і тримайте з нею зоровий контакт, коли вона розповідає про події, що з нею сталися, ділиться почуттями чи просто запитує вас про щось;

► ходіть разом до магазину чи в інших справах; відвідайте кінотеатр, кав’ярню, прогуляйтеся парком;

► грайте будь-де і в будь-який спосіб, навіть до домашніх справ залучайте дитину як до гри;

► вигадуйте кумедні й веселі забавки, відшукуйте нагоду посміятися;

► майте щодня маленькі сімейні традіції і залюбки їх дотримуйтеся;

► малюйте разом, ведіть спільний щоденник (нагадувань, корисних чи цікавих справ, вражень, мрій), стежте за змінами природи тощо.

4.«Зроби це для мене» або допомога

Коли ваша дитина просить полагодити іграшку або хоче допомогти вам у чомусь, йдеться інколи не про дії, а про потребу в додатковій увазі, а отже – в любові.

Якщо допомога – основна мова любові дитини, це не означає миттєвого реагування на кожне її прохання, однак будьте чутливими до подібних запитів. Допомогти дитині і виконати щось за неї – не одне й те саме. Важливо чогось навчити та/або разом зробити, що треба.

Як проявляти мову любові:

► молодших дітей вкладіть у ліжечко самі (це набагато краще, ніж наказати їм відправлятися спати);

► приготуйте дитині улюблену страву/напій;

► зробіть зачіску, прилагодьте те, що дитина хотіла, до одягу, іграшки, ін.;

► складіть список улюблених справ, якими можна зайнятися разом, дотримуйтеся його, особливо коли дитина найменше цього очікує;

► підтримуйте дитину в уподобаннях та навчанні;

► розбирайтеся разом, як краще виконати домашнє завдання.

5.«Це – для мене?» або подарунки

І вручення, й отримання подарунків можуть стати потужним виявом любові, що в згадках залишатиметься все життя. Дитина, яка часто дарує вам саморобку, власну іграшку чи польову квітку, знайдену на прогулянці, схильна відчувати вашу любов через подарунки. Однак є різниця між дитиною, яка приймає подарунки як прояв вашої любові, і дитиною, яка просить (вимагає у будь-який спосіб) подарунків для себе майже щоразу, коли йдете за покупками.

Подарунки мають відповідати віку і бути корисними.

Як проявляти цю мову любові:

► обирайте перш за все продуманий, а не великий і дорогий подарунок (можна зробити його власноруч);

► обирайте подарунки відповідно до інтересів дитини;

► подаруйте дитині пісню (вірш, оповідання) про неї, що самі написали;

► вручіть подарунок за досягнення (заздалегідь записуйте на дошці/плакаті успіхи дитини);

► залиште несподіваний подарунок у рюкзаку або під подушкою;

► зробіть невеликий сюрприз-заохочення після виконаного завдання.

Мова любові і вік дитини

Мова любові вашої дитини частково залежатиме від її віку. Немовлята, малюки і дошкільнята ще не володіють своєю мовою любові, тож батьки мають постійно проявляти свою любов до них у різний спосіб.

Якщо вашій дитині від 5 до 7 років, вона ще не в змозі ані зрозуміти, ані розповісти, що означає мова любові. Тож, застосовуючи усі, неодмінно помітите, на яку з них дитина реагує найкраще. Запитайте в дитини, які дії батьків означають любов до неї, коли саме вона розуміє, що батьки її люблять. Відповідь буде для вас підказкою.

Як розпізнати основну мову любові дитини

Ваша дитина може виявляти почуття любові кількома «мовами», але одна з них буде переважати.

1.Придивіться, як дитина виявляє любов до вас.

Якщо цілує, обіймає, притискається – це тактильні контакти. А якщо часто щось дарує, то й сама очікує на такий прояв любові.

2.Зверніть увагу, як дитина виявляє любов до інших людей.

Якщо завжди прагне допомогти, то мова її любові підказує: вияв допомоги – це й є любов для вашої дитини.

3.Що дитина найчастіше просить.

Якщо дитина завжди заохочує щось зробити разом, її мова любові – проведений з вами час. Якщо завжди просить подарунків чи очікує сюрпризів, можливо, саме вони для неї – найважливіший прояв лобові. Якщо має потребу у

схваленні, то, ймовірно, похвала – краща підтримка для неї.

4.Зверніть увагу, на що дитина скаржиться.

Скарги – також хороший спосіб зрозуміти основну мову любові вашої дитини. Якщо ви чуєте: «Ми ніколи нічого не робимо разом», то це, вірогідно, потреба проводити з вами цікаве і змістовне дозвілля. Коли дитина говорить: «Я нічого не вмію, в мене не вийде», то її мова любові – це, напевно, слова підтримки (похвала).

Завжди пам’ятайте: кожна дітина унікальна, і те, що влаштовує одну, може не влаштувати іншу, бо кожна дитина потребує проявів любові, які відповідають саме її внутрішнім відчуттям. Це допоможе дітям відчути власну цінність і стане стрижнем упевненості в собі у будь-якому віці та рівні розвитку

Докладніше про п’ять мов любові та способи їх використання можна прочитати у книзі Гері Чепмена і Роса Кемпбела «П’ять мов любові до дітей».